СТРЕС НА РОБОЧОМУ МІСЦІ. ПРОФІЛАКТИКА СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЙ

Стрес  — захисна реакція організму  у відповідь на дуже сильну дію зовні, яка перевищує норму. Він пов'язаний з викидом великої кількості адреналіну, який необхідний для адаптації організму до стресової ситуації.

Ознаки стресової напруги:

1) неможливість зосередитись на будь-чому;

2) занадто часті помилки в роботі;

3) погіршення пам'яті;

4) постійне відчуття втоми;

5) дуже швидке мовлення;

6) думки зникають;

7) безпричинні головні болі

 8) робота не надає колишнього задоволення;

9) втрата почуття гумору;

10) постійне відчуття голоду або навпаки втрата апетиту.

                                                                     Професійно-емоційне вигорання – реакція на робочі стресори.

У широкому колі професій емоційне вигорання виступає окремим аспектом стресу – відповідною реакцією на робочі стресори. Відзначають найбільшу частоту і виразність стресу в професіях комунікативних, де є постійний контакт з людьми. Синдром емоційного вигорання пов’язано з напруженою психоемоційною діяльністю: інтенсивне спілкування, переробка та інтерпретація одержуваної інформації і прийняття рішень.

Фактор розвитку емоційного вигорання – дестабілізуюча організація діяльності та неблагополучна психологічна атмосфера: нечітка організація і планування праці, недостатність необхідних коштів, багатогодинна робота, наявність конфліктів як в системі «керівник – підлеглий», так і між колегами. Зрозуміло, що певні особливості характеру особи можна назвати факторами ризику в плані появи емоційного вигорання.

                                                                                          Методи профілактики стресу

• Участь у цікавій, вдячній роботі, яка приречена на справжню винагороду. Збереження стимулюючого робочого навантаження, де періоди перевантаження і криз врівноважуються періодами перепочинку.

• Врівноваження небезпечних подій корисними цілями і позитивними подіями, до яких варто прагнути.

• Збереження гарної фізичної форми, добре харчування

• Витрачання енергії на види діяльності, які в цілому приносять почуття задоволення (робота, громадська діяльність, відпочинок, культурні заходи, сім'я, близькі друзі, при потребі - перебування на самоті).

• Знаходження задоволення в простій діяльності — споглядання сходу сонця,  приготування смачної страви, гра з дитиною.

• Ефективний розподіл часу, уникнення напружених ситуацій.